Закони м'якої трансформації або секрети дивана

Гострослови затверджують, що самий відданий чотириногий друг - диван. Устав після трудового дня, ми прагнемо до нього в обійми. М'який, зручний - часом саме він є центральним предметом у квартирі, що забезпечує наше комфортне існування. А насидівшись удосталь, можна "легенею рухом руки" перетворити його в зручне спальне ложе. Є тільки невелике "але": це можливо, якщо механізм трансформації працює бездоганно. Диванні невидимки В магазинах є дивани всяких розмірів, але в основному двох- і тримісні, а також кутові. Які ж принципові відмінності внутрішнього пристрою улюблених у вітчизняного покупця диванів, що розкладаються?

Саме про їх сьогодні й піде мова. Швидко переробити диван у ліжко можна лише двома способами: перекинувши спинку або висунувши спальне ложе знизу зі спеціально передбаченої ніші. Третього варіанта поки ніхто не придумав. Причому всі ці пертурбації можна робити або по старинці, прикладаючи власні зусилля, наприклад, смикнувши за ручку, важілець або спеціальну петельку, або в ногу згодом - нажавши кнопку на пульті.

Тоді спрацює пристрій усередині, і меблі приймуть положення, яких у цей момент хоче домогтися її власник. Чи варто говорити, що подібний изыск із моторчиком оплачується окремо й коштує недешево? Кілька слів про каркаси, з яких роблять дивани. У дорогих моделях для них використовують натуральну деревину, у більше дешевих - різні комбіновані варіанти з використанням дерева, ДСП, ДВП, металевих елементів, багатошарової фанери (до речі, вона вважається непоганим матеріалом) і т.д. Необхідно, щоб дерев'яні елементи були добре просушені. Якщо каркас буде сохнути вже у квартирі, диван почне скрипіти - у справі й не в справі. Інша вимога стосується елементів із ДСП: на них повинні бути нанесені або спеціальне покриття, або просто захисна фарба, щоб не виділялися шкідливі для здоров'я людини формальдегідні смоли. Самим же надійним багато експертів уважають зварений металевий каркас.

Ну а тепер про механізми трансформації. За кордоном до раскладыванию дивана немає строгих вимог, адже дана можливість використовується від сили кілька разів у рік - коли в будинку залишаються ночувати гості. У нас же ці пристосування, як правило, експлуатують зі страшною силою, а тому й вимоги до їхньої надійності досить високі. Взагалі є думка, що саме в СРСР дивани стали ліжками, а для гостей залишилися лише тривіальні розкладачки. Механізмів трансформації придумано досить багато. Дивани висувають уперед або вбік (відповідно сплять на ньому перпендикулярно або паралельно стіні), розкладають за рахунок спинки, що відкидається, або матраца, що викочується. Але в цілому всі ці варіанти можна об'єднати в три групи.

Перша - знакомый нам з дитинства механізм "книжка", коли відкидається спинка, сюди ж ставляться механізми " клік-клак" і "кушетка". Друга група - усілякі механізми, що розкладають диван у спальний плацдарм, так звані розкладачки: "дельфін", "акордеон" і т.д. І третя група - выкатные механізми. Інші варіанти в основному являють собою комбінації перерахованих вище. До речі, система трансформації впливає й на зовнішній вигляд. В об'ємних диванах звичайно бувають выкатные механізми й розкладачки.

А більше плоскі перетворюються в ліжко як звичайні "книжки" або "акордеони". Ну а тепер докладніше про основні механізми трансформації. "Книжки" і " клік-клак" Пам'ятна многим картина: щоб розкласти диван, треба підняти сидіння, дочекатися клацання й потім потягнути меблі на себе. Саме з такою системою довгий час випускали в нашій країні дивана-ліжка. А називається вона "книжкою". Говорять, що це був перший механізм, за допомогою якого людство стало здійснювати трансформацію дивана в ліжко. Втім, незважаючи на всю простоту в обігу, даний система виявилася, по-перше, ненадійної (механізм швидко робився непридатним), по-друге - непрактичної. Треба було або тримати диван на деякій відстані від стіни, що в умовах навалочно просто нерозумно, або щораз перед тим, як розкласти, відсувати його сантиметрів на двадцять.

Так плюс ширина спальної поверхні ніяк не виходила більше 140 див. Обмаль. Звичайні книжки тепер на меблевих фабриках не роблять. Навіть гарних механізмів для них давно вже не випускають. Втім, є інші варіанти меблевих "бібліотек". Наприклад, в "еврокнижке" спинка дивана опускається в простір, що звільнився від висунутого вперед сидіння, завдяки чому й спальному місцю розширився, і диван не треба стало рухати. З таким механізмом зараз випускають і прості, і кутові дивани. Достоїнством "еврокнижки" є й те, що при трансформації моделі "з'їдають", як правило, лише 40-50 додаткових сантиметрів. Тобто їх можна поставити там, де перед диваном у квартирі не занадто багато вільної площі. До того ж у них звичайно великий білизняний ящик, що теж непогано.